Раджу

Хостинг
https://www.ukraine.com.ua/ - хостинг.
Всі плюси написані тут https://www.ukraine.com.ua/best/, переконався, що так воно і є.
Тому я раджу хостинг ukraine.com.ua

Весняні надії / Hope Springs

Час який я провів, переглядаючи цей фільм залишив приємні враження.

Раджу переглянути.

Жанр: драма, мелодрама, комедія
Рік виходу: 2012
Випущено: США / Escape Artists
Режисер: Девід Френкел

У ролях: Меріл Стріп, Томмі Лі Джонс, Стів Карелл, Джин Смарт, Бен Раппапорт, Марін Айрленд, Патрік Даррен, Бретт Райс, Беккі Енн Бейкер, Елізабет Шу

Опис:
Головні герої фільму - подружня пара, яка перебуває у шлюбі понад 30 років і намагається за допомогою доктора Фелд, що займається проблемами сімейних союзів, розпалити згаслі відносини.

 Прочитати Ви можете тут:
- Wikipedia.org
- imdb.com

MS Word XP

стаття не моя, взята звідси - автору dobryiviewer велике ДЯКУЮ!!!

Побеждая *****й ВОРД

Содержание:

Для новичков. Долой мышку. Сочетания клавиш для команд: копировать, вырезать, вставить, выделить все, отменить совершенное действие, повторить отмененное действие, сделать текст жирным, курсивом, подчеркнутым, превратить выделенный текст в прописные буквы.

Это заебало всех. Делаем прописные буквы строчными в один миг. Волшебное сочетание клавиш Shift+F3.

Сохраняйтесь часто и с удобством. Сохранение клавишами Shift+F12 и Ctrl+S. Назначение удобного сочетания клавиш для команды «сохранить».

Впереди идущий текст съедается? Избавьтесь от режима замены. «Очистка» кнопки «Insert», управление режимом замены. Назначение функций сочетаниям клавиш и удаление функций с сочетаний клавиш.

Удаляйте сделанные в ручную списки за один клик мыши. Выделение вертикальных фрагментов текста с помощью клавиши Alt.

***

Друзі

Сторінка, де представлені веб сайти друзів:

Julia Skrebniova's Craft Room

прекрасні і якісні вироби(блокноти, фотоальбоми і т.д.) власними руками - раджу

---

Не про мову мова

У світовій історії жодна мова не зазнала такого страшного нищення від сусідів-ворогів, як українська. Поглянемо на хронологію цих процесів і замислимось.

Цю хронолігію я зустріла задовго до того "голосування". І пропоную всім не просто ознайомитись, а краще вивчити те що написано далі напам'ять.  

********************

Автор : Ніна Вірченко доктор фізико-математичних наук,  професор НТУУ “КПІ”, академік АН ВШ України,  засл. працівник освіти України

У світовій історії жодна мова не зазнала такого страшного нищення від сусідів-ворогів, як українська. Вдалося відшукати низку документів, які у хронологічній послідовності засвідчують нищення української мови поляками, росіянами і більшовиками-комуністами

Згадаємо лише окремі моменти з минулого та недалекого сучасного.

1569 р. Після Люблінської унії — гоніння на українські книжки, надруковані на території, підвладній Польському королівству.

1626 р. Київський митрополит Йосиф Краківський склав акафіст до Св. Варвари. Москва дозволила, але за умови його перекладу російською мовою. Синод наказав Київському митрополитові позбирати з усіх церков України книги старого українського друку, а замість них завести московські видання.

1627 р. Указом царя Михайла (першого з династії Романових) та патріарха Московського Філарета, що був його батьком і співправителем, наказано було книги українського друку зібрати й спалити.

Голодомор в Україні - чого боїться Кремль?

Праці українських науковців про Голодомор 1932-33 років зараховано в Росії до екстремістських видань. Опитані DW eксперти: дослідження «підривають» авторитет російської влади.

Критики з боку українських істориків не бракує. Занесені до російського списку екстремістських видань праці українських науковців про Голодомор ґрунтуються на документах, де чітко показано чим було НКВС, а ФСБ є його правонаступницею, наголосив у розмові з Deutsche Welle історик Ярослав Грицак. «Російська форма «правди» боїться оприлюднених документів, - вважає науковець. - Вона не побудована на фактах, а, відтак, і архіви залишаються абсолютно закритими для вивчення».

Я не нуждаюсь в вашей защите

В том, что перед грядущими выборами народ опять потянут за язык, я убедился во время недавнего телеэфира с депутатом от ПР Еленой Бондаренко на телеканале «Донбасс», где мне довелось присутствовать в числе других журналистов.

Когда регионалка между делом вдруг заговорила о «вытеснении русскоязычного населения из Украины», я понял, что внятной экономической программы у бело-голубых по-прежнему не предвидится, и вместо нее нас снова ждет полюбившаяся всем клоунада.

Когда украинскую прессу обошла фотография Вадима Колесниченко, в рваной рубашке торчащего на трибуне Верховной Рады, я с удивлением узнал, что этот человек рисковал здоровьем из-за меня.

Подставлял голову под тумаки, портил дорогостоящую одежду, оплаченную из скромных депутатских грошей – и все это защищая мои интересы. Во всяком случае, так он говорил.

Это ведь я тот самый от рождения русскоязычный житель Донбасса с русскими корнями, права которого нарушаются фашистами. Это я тот самый потомок ветерана советской армии, раненного на фронтах Второй мировой, которого, по мнению Елены Бондаренко, вытесняют из Украины проводники ползучей украинизации.

Это у меня «деды воевали», причем сразу два, как полагается. Значит, это ради меня готовы крошить друг другу фарфоровые челюсти народные избранники.

Взято звідси:  http://infocorn.org.ua/materials/author_column/Ya_ne_nuzhdayus_v_vashey_zashchite/51206 

Украинский русскоязычный блогер остро высказался по языковому вопросу

Дмитрий Резниченко  http://reznichenko-d.livejournal.com/ 

Я – русскоязычный в быту, к тому же полукровка, с восточной Украины. Что не мешает мне поддерживать дружеские отношения с самыми махровыми бандеровцами, - теми самыми, которые «ненавидят всё русское», и готовы запрещать, ущемлять и лишать исконных прав. Почему они спокойно жмут мне руку и не порываются покрошить на борщ?

Потому что языковой вопрос в Украине – политическая позиция.
Я не отрицаю права страны на собственных героев, отвечаю тем же языком, на котором ко мне обращаются – такой малости за глаза хватает, чтобы снять все конфликты. Более того, у меня есть друзья, которые украинским не вполне владеют, и чтобы не выглядеть смешными, говорят на русском в самых «укрофашистских» компаниях - и ничего, представьте себе, никаких претензий. Достаточно просто не залупаться.

Логика скотов для скотов. Об идеальном Освенциме площадью 603 тыс. квадратных километров

Пересічный украинец уже давно должен понять, что он скот. Его главная экзистенциальная задача заключается в том, чтобы безропотно отдавать свою жизненную энергию на благо алчных кровосисей. Вы можете думать, что вы сбежите от государства уродов, но оно будет вас доставать снова и снова, пока вы не сдохнете, а с ваших родственников не поимеют хорошенькую сумму за право быть погребенным где-то в уголке задрыпанного кладбища.

Сгущаю?

Рассмотрим несколько тенденций последних дней:

Соціальне збочення :(

Власти французского пригорода Фонтене-су-Буа изъяли из официальных документов слово "мадмуазель", являющееся традиционным обращением к незамужней женщине, как "унижающее достоинство, сексистское и дискриминационное".

Об этом курьезном решении, принятом коммунистической мэрией городка, расположенного в департаменте Валь-де-Марн, пишут в воскресенье, 19 февраля, зарубежные СМИ и, в частности, французское издание Connexion.

Отныне жители пригорода будут обязаны сообщать только свой пол без указания семейного статуса. Помимо этого, власти также изъяли из обращения термин "девичья фамилия", назвав его "архаичным" и "наводящим на мысль о потере девственности", и заменили словосочетанием "имя, полученное при рождении".

Історія Голоду. Розкажіть, як ваша родина пережила 1932-1933 роки

Голодомор - страшна сторінка в нашій історії. Настільки страшна, що про неї часто не прийнято говорити. Це те, що хочеться забути. Пам'ять про ті роки глухо відлунює в родинних переказах - іноді занадто глухо.

Давайте розповімо про те, як ми вижили.

В Музеї Голодомору є свідчення, зібрані по селах, але багато українських сімей мають власні історії, які залишаються невідомими. Часто це вже навіть не свідчення, а переказ, сімейна легенда про той час.

"Українська Правда" просить вас розповісти історію ваших рідних, які (не) пережили 1932-1933 роки - спогади свідків або родинні перекази.

Ми збираємо сімейні перекази про Велику Війну. Давайте згадаємо і Великий Голод.

Особливо цікавлять історії про людяність і гідність. Як рятували, як допомагали. Як чинили опір. 

Тексти з фото надсилайте на поштову адресу istpravda@gmail.com

Закликаємо приєднуватися читачів і журналістів інших ЗМІ. Усі історії публікуватимемо в колонці автора і даватимемо на них лінки тут. 

СТАТТІ, ОПУБЛІКОВАНІ В РАМКАХ ПРОЕКТУ:

"Голова колгоспу порадив бабусі, щоб відправила маму красти колоски"

"Селянам дали два роки пільг, а потім забрали усе" 

"Дві сестри втекли на Донбас. Всі інші з величезної родини вмерли" 

"Люди понаїдалися тої куті - і півхутора вимерло зразу" 

"Ваша донька не хвора, ви просто її перегодували"

"Мою прабабусю врятував сон, який вказав на сховок із зерном"

"Хліб у колгоспі родив, але весь вивозився на станцію" 

"Мені на фронті не було так страшно, як на отому полі з буряками" 

"В селі мого батька ніхто не помер. Їх врятувала татарська їжа"

 "За те, що стільком людям життя врятував - в Сибір його"

"Моя мама сиділа в калюжі крові і гралася, хлюпала долоньками" 

"Активісти забирали і одежу, і речі - а потім на базарі продавали"

"Одна родина наїлася мухоморів, щоб умерти - і завдяки їм вижила"

"Іноді мама втрачала свідомість. Але їй треба було врятувати мене"

"Із чотирьох братів і сестер мого батька померло троє" 

Джерело: Українська правда

26 листопада 2011 р. - день пам'яті

Не потрібно мовчати про геноцид Української нації шляхом голодомору.

І потрібно дякувати Богу, що в нас і наших дітей, не забирають хліб!

Учебная тревога

Основатель PayPal и один из самых дальновидных инвесторов современности Питер Тиль советует работодателям нанимать больше людей без высшего образования, а выпускникам школ — десять раз подумать, прежде чем поступать в университет. Записал Мэттью Шаффер. Перевод Сергея Кривохарченко.

Я считаю высшее образование мыльным пузырем, причем пузырем классическим. Мы можем назвать некое явление пузырем, если значение его переоценено, и при этом все в него верят. Недвижимость была классическим пузырем, точно так же, как и доткомы в 1990-х годах — и то, и другое явно переоценивали, все в них верили, и никто не ставил эту веру под сомнение: ты был просто обязан иметь дом в 2005 году, ты был обязан вкладывать деньги в ценные бумаги доткомов в 1999-м. И возможно, что последний пузырь, оставшийся в развитых странах (не исключено, что развивающиеся рынки — сами по себе пузырь) — это высшее образование. Значение высшего образования сегодня переоценивают неимоверно. Если попробовать объективно рассчитать его ценность, то станет ясно: люди за него сильно переплачивают. В то же время все очень искренне в него верят. По причинам психосоциального характера люди готовы влезть в огромные долги только для того, чтобы поступить в университет, потому что все так делают. Более того, с моей точки зрения, пузырь образования по ряду причин даже хуже пузыря недвижимости. Во-первых, от кредита, взятого на образование, гораздо сложнее избавиться, чем от ипотеки. Кредиты на недвижимость, как правило, без права регресса (тип кредита, обеспечивающий банку возможность возмещения убытков в случае дефолта заемщика; в частности — кредит под залог недвижимого имущества. — Esquire), то есть вы можете в любой момент просто отказаться от дома. С кредитами на образование все обстоит наоборот, поэтому они гораздо чаще приводят к банкротствам. Если вы берете кредит и поступаете в университет, учеба в котором не имеет никакой ценности, это по-настоящему большая ошибка.

A Day Made of Glass... Made possible by Corning

Вразило