Історія Голоду. Розкажіть, як ваша родина пережила 1932-1933 роки

Голодомор - страшна сторінка в нашій історії. Настільки страшна, що про неї часто не прийнято говорити. Це те, що хочеться забути. Пам'ять про ті роки глухо відлунює в родинних переказах - іноді занадто глухо.

Давайте розповімо про те, як ми вижили.

В Музеї Голодомору є свідчення, зібрані по селах, але багато українських сімей мають власні історії, які залишаються невідомими. Часто це вже навіть не свідчення, а переказ, сімейна легенда про той час.

"Українська Правда" просить вас розповісти історію ваших рідних, які (не) пережили 1932-1933 роки - спогади свідків або родинні перекази.

Ми збираємо сімейні перекази про Велику Війну. Давайте згадаємо і Великий Голод.

Особливо цікавлять історії про людяність і гідність. Як рятували, як допомагали. Як чинили опір. 

Тексти з фото надсилайте на поштову адресу istpravda@gmail.com

Закликаємо приєднуватися читачів і журналістів інших ЗМІ. Усі історії публікуватимемо в колонці автора і даватимемо на них лінки тут. 

СТАТТІ, ОПУБЛІКОВАНІ В РАМКАХ ПРОЕКТУ:

"Голова колгоспу порадив бабусі, щоб відправила маму красти колоски"

"Селянам дали два роки пільг, а потім забрали усе" 

"Дві сестри втекли на Донбас. Всі інші з величезної родини вмерли" 

"Люди понаїдалися тої куті - і півхутора вимерло зразу" 

"Ваша донька не хвора, ви просто її перегодували"

"Мою прабабусю врятував сон, який вказав на сховок із зерном"

"Хліб у колгоспі родив, але весь вивозився на станцію" 

"Мені на фронті не було так страшно, як на отому полі з буряками" 

"В селі мого батька ніхто не помер. Їх врятувала татарська їжа"

 "За те, що стільком людям життя врятував - в Сибір його"

"Моя мама сиділа в калюжі крові і гралася, хлюпала долоньками" 

"Активісти забирали і одежу, і речі - а потім на базарі продавали"

"Одна родина наїлася мухоморів, щоб умерти - і завдяки їм вижила"

"Іноді мама втрачала свідомість. Але їй треба було врятувати мене"

"Із чотирьох братів і сестер мого батька померло троє" 

Джерело: Українська правда

26 листопада 2011 р. - день пам'яті

Не потрібно мовчати про геноцид Української нації шляхом голодомору.

І потрібно дякувати Богу, що в нас і наших дітей, не забирають хліб!

Учебная тревога

Основатель PayPal и один из самых дальновидных инвесторов современности Питер Тиль советует работодателям нанимать больше людей без высшего образования, а выпускникам школ — десять раз подумать, прежде чем поступать в университет. Записал Мэттью Шаффер. Перевод Сергея Кривохарченко.

Я считаю высшее образование мыльным пузырем, причем пузырем классическим. Мы можем назвать некое явление пузырем, если значение его переоценено, и при этом все в него верят. Недвижимость была классическим пузырем, точно так же, как и доткомы в 1990-х годах — и то, и другое явно переоценивали, все в них верили, и никто не ставил эту веру под сомнение: ты был просто обязан иметь дом в 2005 году, ты был обязан вкладывать деньги в ценные бумаги доткомов в 1999-м. И возможно, что последний пузырь, оставшийся в развитых странах (не исключено, что развивающиеся рынки — сами по себе пузырь) — это высшее образование. Значение высшего образования сегодня переоценивают неимоверно. Если попробовать объективно рассчитать его ценность, то станет ясно: люди за него сильно переплачивают. В то же время все очень искренне в него верят. По причинам психосоциального характера люди готовы влезть в огромные долги только для того, чтобы поступить в университет, потому что все так делают. Более того, с моей точки зрения, пузырь образования по ряду причин даже хуже пузыря недвижимости. Во-первых, от кредита, взятого на образование, гораздо сложнее избавиться, чем от ипотеки. Кредиты на недвижимость, как правило, без права регресса (тип кредита, обеспечивающий банку возможность возмещения убытков в случае дефолта заемщика; в частности — кредит под залог недвижимого имущества. — Esquire), то есть вы можете в любой момент просто отказаться от дома. С кредитами на образование все обстоит наоборот, поэтому они гораздо чаще приводят к банкротствам. Если вы берете кредит и поступаете в университет, учеба в котором не имеет никакой ценности, это по-настоящему большая ошибка.

A Day Made of Glass... Made possible by Corning

Вразило

Група британських і бельгійських учених знайшла спосіб встановлювати контакт з людьми, які перебувають у вегетативному стані і страждають серйозними пошкодженнями головного мозку, повідомляє ВВС.

Дослідники встановили, що люди, які перебувають у стані так званої недремної коми, можуть сприймати реальність.

Вегетативний стан людини характеризується різними ушкодженнями та частковою дисфункцією півкуль головного мозку. Хворі, які опинилися в такій ситуації, повністю байдужі до всього, що з ними відбувається, проте як і раніше можуть дихати, демонструвати рухові рефлекси і вживати їжу. Раніше вважалося, що люди, які перебувають у стані недремної коми, не можуть адекватно сприймати реальність. Їхній організм живий, але свідомість мертва. Європейським ученим вдалося довести, що це не так.